Не таке «Письмо»
Сучасний український літературний процес у своєму медійному висвітленні закручується довкола кількох імен письменників, які безперервно згадуються у різноманітних ЗМІ (і не тільки суто літературної орієнтації).
Сучасний український літературний процес у своєму медійному висвітленні закручується довкола кількох імен письменників, які безперервно згадуються у різноманітних ЗМІ (і не тільки суто літературної орієнтації).
Слова про всепроникність поезії у нашому житті вже давно стали трюїзмом.
Розповідь про Стіга Ларссона, його книги і героїв доведеться почати так само, як це робили сотні журналістів по всьому світу. Оскільки на початку була легенда
З винаходом Інтернету було вирішено чи не одвічну проблему посередництва між «виробником» мистецтва і «споживачем» – глядачем, читачем і т.д.
У 25 років він написав вибухову книгу, яка мала шалений успіх. У свої 30 він сказав: «Я досяг усього, про що може мріяти кожен письменник».
Завдяки Олександру Михеду сталася рідкісна річ: у полі його тексту зустрілися двоє з моїх фаворитів – Пєлєвін і сам Михед. Ще й запросили мене до своєї компанії…
Можна до хрипоти в горлі та постмодернізму в текстах, доводити певну вторинність творчості Сергія Жадана, — мовляв, «читали й знаємо, звідки інтертекстуальні ноги ростуть». Можна. […]
Рік 2008-й був напрочуд строкатим та успішним у перекладній літературі. Видавництво «Факт» взагалі започаткувало нову серію «Перекладено українською», в якій вийшли два романи абсолютно неподібних […]