Я можу продовжувати до безкінечності. І все треба було б вивчити. І все – пам’ятати. Одного дня, коли ти будеш стареньким, то відчуєш, ніби прожив тисячі життів: ти брав участь у битві під Ватерлоо; бачив, як убивали Юлія Цезаря; ти спостерігав за місцем, де Бертольд Чорний змішував у ступі різні субстанції, шукаючи спосіб виробляти золото, а натомість винайшов порох і злетів у повітря (хай йому грець). Твої ж друзі, які не працюють із власною пам’яттю, проживуть лише одне власне життя, яке, гарантую тобі, буде нудним і вбогим на емоції.

Переклад Тараса Лазера

Більше – тут ^[1]