http://litakcent.com/2015/05/06/minkult-rozshyryv-prysutnist-u-socmerezhah/ істина така ж гірка, як і солодка! Mon, 25 May 2015 10:31:17 +0000 hourly 1 http://wordpress.org/?v=3.5.2 http://litakcent.com/2015/05/06/minkult-rozshyryv-prysutnist-u-socmerezhah/comment-page-1/#comment-23049 Народ Wed, 06 May 2015 10:09:55 +0000 http://litakcent.com/?p=35143#comment-23049 Складається таке враження, що академічного мистецтва і взагалі культури як такої в Україні не існує. Знову село, глечики, вишиванки, тини з лози  по серед Кієва. Невже в Україні не існувало класичного мистецтва академічної архітектури, шляхетної культури? Чому все зводити до глечика і тину. Як ресторан української кухні, так і тин з глечиком, сояшниками, лопухами, та офіціантами в нарядах від ансамблю Вірського. Де наше українське бароко, де ті традиції українського дизайну, прикладної графіки, шрифтового дизайну, який існував як авангард на початку 20-го століття.  Ми самі створюємо середовище, щоб нашу країну сприймали недоразвинутою, як Африку серед Европи. Народне мистецтво, Примаченко, вишиванки, писанки, це основа культури, на якій формується і академічне мистецтво, але постійно акцентувати увагу на прімітивізм, на народну культуру, ми можемо втратити розвиток академічної культури і взагалі критерії, що професійно, а що ні, де містецтво, а де шарлатанство. Рахую, що Міністерство культури повинно формувати середовище культурне, а не обмежувати себе тільки увагою до видів міцтецтв, кіно, живопис, танці, народне містецтво, тощо. Не зрозуміло де наша національна школа дизайну, як структурного, графічного, шрифтового, архітектури, прикладної графіки? А це головні чинники які формують середовище, та все, що нас оточує. Як що середовище, яке нас оточує, формує свідомість,  то те, що зараз нас оточує, крім жахливих вражень нічого іншого не викликає.  Практично развалене музейне господарство, з зачуханними, в убогому стані експозиціями, з повною відсутністтю сучасних візуальних коммунікацій, підборкою рекламно-іміджевого матеріалу, не може викликати позитивних  вражень. Все зробленно  на аматорському рівні. Ми не маємо не одного бренду нашої культурної спадщини, в класичному розумінні цього слова.  Так як повністтю відсутня маркетингова політика розвитку культурної, історичної спадщини, її популяризація.

]]>