Роман «Фелікс» Владимира Кецмановича – розповідь про стосунки батька із сином. У першому розділі оповідач в детективній манері реконструює звичайний день літнього чоловіка Симеона Ракича, якого ще з молодих літ супроводжує прізвисько Фелікс, що він його собі обрав на честь героя роману Томаса Манна «Зізнання авантюриста Фелікса Круля». І не дарма, адже Симеон – звичайнісінький шахрай, який заробляє начебто продажем своєї квартири в центрі Белграда. Одного вечора, повернувшись додому, чоловік застане незнайомця з пістолетом, який також представиться Феліксом. Як згодом виявиться, це позашлюбний Симеонів син, про існування якого він навіть не здогадувався, прийшов помститися батькові за те, що був позбавлений нормального дитинства.
У неповторному оповідному стилі, за допомогою коротких, часто навіть однослівних речень Кецмановичу вдається створити захопливу історію – детектив, трилер і сімейну драму про двох Феліксів.
Роман «Фелікс» став одним із фіналістів літературного конкурсу НІН у Сербії в 2007 році та був нагороджений національною літературною премією.
Отож, Симеон Ракич уже піднявся на п’ятий поверх.
«Політика» – в лівій руці, а ключ – у правій.
Якою шукає замок.
У напівтемряві.
Якщо й існує хтось, кому нема чого робити, і він у цьому мороці спостерігає за Симеоном, він може розрізнити лише обриси його фігури.
Зігнутої.
Але ймовірність, що хтось такий існує, справді мінімальна.
А навіть якщо й існує, то, без сумніву, спостерігає за ним не для того, аби вивчати його поставу.
Зрештою, такої можливості Симеон Ракич в цей момент, безперечно, не розглядає.
Уся його увага спрямована на пошук триклятого отвору, в який він запхає ключ.
Знайшовши його нарешті, швидко відчиняє двері.
Залишивши ключ у замку, «Політику» з лівої руки перекидає у праву руку.
Заходить до квартири.
Напівтемрява перетворюється у темряву.
Ліву руку піднімає, щоб увімкнути світло.
Саме в момент, коли на його плече опускається рука і стискає його!
Здригнувшись, він опускає руку.
І повертає голову.
У темряві не бачить нічого, крім обрисів чужого тіла.
Наскільки й ті обриси він спроможний помітити.
Його плече стискають ще сильніше.
А його скроні торкається холодний метал.
На вусі відчуває доторк чужих губ.
З яких чується пошепки вимовлений наказ:
«Ні слова!»
Роман «Фелікс» став одним із фіналістів літературного конкурсу НІН у Сербії в 2007 році та був нагороджений національною літературною премією.
Улюблений сайт літературної критики
