ЛЕСЯ УКРАЇНКА
У ЯЛТІ

( для кобзи )
Володимирові Кудрявцеву

На ялтинські новобудови поглянути приїхав
поет.

Що не кажіть,
а здорово:

відгрохали
платний туалет,

де стояла
«ізбушка Суворова».

На
протилежному боці Ялти міські мудреці

зодчим дали
заданіє,

і попри віллу
Лесі Українки спеці

воздвигли
аналогічне зданіє.

А кажуть. На
віллі тій народився не один безсмертний вірш

і цікаві було
створено драми.

Ялта –
маленька зупинка – й не більш –

на шляху до
Сурамі.

На базарі аж
упрівають вірменські торгаші,

обливаються
потом кацапи, жиди і греки.

Тут
вигодовували з хохлів яничар,

Форма
потьомкінська завжди на українські плечі є.

Пам»ятника
зліпив радянський офіцер Іван Гончар

тому, хто
ненавидів «укрАінскоє нарєчіє».

Тамбовців,
сибіряків сюди налітала орда.

Для освієнія
края приганяли якута.

Але одна річ
– сонячні ванни й морська вода,

а інша –
махати сапою на плантаціях Тарханкута.

Пропонують кіношники помаду з Параджанових
губ.

Поета
Кудрявцева аж з Київської гес сюди закинуло.

Загинув у
Володі чорний сарматський чуб,

але все, що
під чубом, те не загинуло.

Козацькі
пороги оплакує захмелілий вусань з бандурою,

всілякі
кругоголові пускають метастази.

Розплатися,
розплатися, киянко, за повітря натурою.

Два вояжі
здійсниш на півострів і купиш два ВАЗи.

Не вірте, що
гори тут були всіяні колись отарами.

Не тільки
апетит до оковитої, а й совість у Вані є.

Правда,
татарська топоніміка стерта заодно з татарами

і царські
освободітєлі ввійшли на врємєнноє прєбіваніє.

Збирайте на
мітингах зуби й фольклор татар,

спогади про
місце, де стояла Лесина вілла «Іфігенія».

Якщо каменюка
летить біля поетичного бюсту в ліхтар,

не панікуйте,
не панікуйте, що вона націлена в генія.

Доля,
Володимире, наша така:

після
сурамського відпочинку – процесія величава.

А змовкнуть
траурні труби – і Щербатюка

фашистом
охрестить україномовний пан Чілачава.

Ялта, 5. 6. 93р.