Друзі, усі ми потрохи оговтуємося від пережитого шоку. Намагаємося впоратися з потоком інформації – правдивої, фейкової, придуманої, додуманої, підслуханої, зрозумілої з контексту тощо – й впорядкувати все принаймні для себе. Ми занурюємося в питання економіки й геополітики, намагаємося надати оцінку актуальним подіям і персоналіям. Ми стаємо надміру дратівливі й починаємо з’ясовувати стосунки між собою. Ми безпричинно тішимося й підхоплюємо гру з переходом на українську чи російську. Мабуть, саме такою є реакція нормальної людини на все, що сталося минулого тижня.

Ми розчаровані діями опозиції (вибачте, вже влади) – так, наче досі були нею зачаровані. Ми реагуємо на маніпуляції й готові по кілька днів обговорювати маєтності Януковича чи Пшонки або абсолютно популістське скасування закону про мови, нікому не потрібне саме зараз.

У цій ситуації ми бачимо своїм завданням просто добре робити те, на чому кожен із нас знається. Тому «ЛітАкцент» також повертається до роботи й продовжуватиме інформувати своїх читачів про нові книжки й намагатиметься різносторонньо обговорювати їх. Також днями запропонуємо нове Положення про книжкову премію «ЛітАкцент року – 2014» й почнемо формувати список номінованих книжок.

Поза тим, не забуватимемо пильно стежити за новинами, ретельно перевіряючи джерела й пропонуючи лише варту уваги інформацію. І не лише літературну, бо час такий.

А між тим – тримаймося всі й підтримуймо одне одного. І пам’ятаймо.