«Розповідь для друга» – автобіографічна повість поетеси і жінки.

«…чудово написана історія кохання, хвороби і шаленої жаги життя, життя, яке є всім – попри біль і наперекір стражданню» (Гражина Борковська).

«Розповідь для друга» витримана у формі монологу, адресатом якого, як припускають, є друг Посвятовської, поет Іреней Моравський, з яким вона познайомилася восени 1956 року. Посвятовська говорила про нього як про найважливішого у своєму житті чоловіка, що був їй такий же близький, як і її власне серце. Однак у повісті все ж важливішим є не адресат, а сама авторка, яка вимальовує власну леґенду і візію власного я. Саме такою запам’ятали Посвятовську читачі її творів.

Головним чинником, що визначав життя поетки, було усвідомлення її швидкої смерті. Тому вона брала від життя все, що могла, навіть більше, ніж дозволяло її хворе серце. Померла молодою, але залишила по собі послання: життя існує для того, аби кохати, жити, намагатися і шукати відповіді. Лише пізнавши її біографію, можна зрозуміти її творчість.

Сьогодні Посвятовська є однією з найчитаніших польських поетес.