Коментарі до Підсумки – 2012: погляд 11 критиків

Від: Кадило

Кадило — Sun, 06 Jan 2013 06:52:59 +0000

“Що це було?…” “Просто арій-трипілець” як енело!

Від: Кадило

Кадило — Sun, 06 Jan 2013 06:45:35 +0000

Ні, не про себе!.. Думаю про вас, пані Маріє, аби було Вам Глибоко і Високо у Душі та Помислах! Відтак, аби Слово Було Крицею і Виноградом, Радістю і Мудрістю нашої Мови, а не Язиком.

Від: марія

марія — Sat, 05 Jan 2013 20:52:07 +0000

ГЛИБИНА - ВИСОТА – це так скромно про себе мовите?

Від: Ростислав

Ростислав — Sat, 05 Jan 2013 20:25:19 +0000

Що це було?

Від: Кадило

Кадило — Sat, 05 Jan 2013 10:20:05 +0000

Пане Ростиславе! Не доведете Того – тим і їм подібним: чим дорога Глибина і Висота Золотого Дна!… Не збагнуть ті-те, що на поверхні плине! А що пливе на поверхні – відомо, тільки не їм самим! Поверхове не тоне: ненавиділо і ненавидить, доносило і доносить, таврувало і тарує, садило і хоче садити в темниці і психушки Глибину і Висоту – історія знає їх і пам”ятає їхні жертви! Поверхове – прислуговує і вилизує всякі окупаційні запахи. Золоте – глибоко і високо, ген – десь там, далеко-далеко для них!…
Золотими піщинками-росинками сяє-світить вічність – вартістю життя!
Заздрість і жадібність захоплювати, пережовувати, перегноювати як власний страх і нікчемність – ремесло поверхні; самолікування і успіх – звинувачувати ГЛИБИНУ – ВИСОТУ (недосяжні для поверхні) аби пливти на ріці життя інших – їм не огидне таке задоволення!

Від: Ростислав

Ростислав — Tue, 01 Jan 2013 19:52:37 +0000

А аргументом паній Романюк є те, що це моя вина в тому, що мені не подобається те, що видавці/автори видають/пишуть та піарять те, що особисто мене не цікавить, бо я така ось “юрба” і “маса”.
Я готовий платити гроші, але тільки за те, що потрібне ОСОБИСТО мені. Не за Дочинця, не за Кокотюху, не за Гербіш-Андруховичів-Іздриків різних, не за “поетів Центрально-Східної Європи” (?), чи за “класиків” на зразок “цинамонового” Шульца. Це все мене не цікавить. Я хочу читати сучасну якісну сюжетну прозу, і однаково, про що вона. Натомість у нас ще й у 2013 р. не спромоглись видати українською творів БАЗОВИХ світових фантастів, як от Лавкрафта, Желязни чи всього Кінга. Та й про Букерівських лауреатів наші видавці теж ніби не чули (виняток – Рушді), як і про багатьох інших ключових авторів сучасності.
Як нічого такого не видають – привіт видавцям і авторам, але вони переб’ються без моїх грошей.

Від: robin

robin — Tue, 01 Jan 2013 14:24:54 +0000

“…піарити щось глибше і складніше для видавців ризиковано, оцінюючи рівень масового читача в Україні…”

Отже, у всьому винні видавці. Не автори, а саме видавці. І це дійсно так. Тому що не можна заборонити людині (автору), яка має руки, писати графоманію, блювотину і т.п. Не можна, бо це іі “самовираження” (як вони самі кажуть), це такий розумовий рівень цієї людини (автора), їїї світосприйняття.
А от не друкувати це “самовираження”, не “втирати” його суспільству під виглядом літератури цілком можливо. АЛЕ. Ось тут все повертається до ОСОБИСТОСТІ ВИДАВЦЯ. Хто він і що він ?
Що в його голові і чого взявся “видавати” (тиражувати) той чи інший текст.

Від: robin

robin — Tue, 01 Jan 2013 13:52:47 +0000

Серед отих “штатних” насправді критиками може бути невеликий відсоток. Бо для того, щоб бути критиком, треба мати високий інтелектуальний рівень, А це, як відомо, в теперішньому суспільстві є не дуже поширеним явищем.

Від: robin

robin — Tue, 01 Jan 2013 13:23:45 +0000

Так, п. Карасьов один з небагатьох. Його рецензії хочеться читати на “Літакценті”.

Від: Stefania

Stefania — Tue, 01 Jan 2013 12:15:32 +0000

Пане Михайле, Ваші рецензії на “Буквоїді” читаємо з величезним задоволенням! Саме Ви і є той правдивий і справедливий критик, що розкриває всі ньюанси твору. Пишіть ще, будь ласка!