Ні, ну вони або знущаються, або саме джерело інформації щось наплутало. Із 20-х по 60-ті рр. М.Бахтін – з його хронічним остеомієлітом, що в 1938 привів до ампутації ноги – жив у таких нелюдських умовах на засланні (постійний голод, бараки, холодні кімнати, брак книг), що взагалі дивно, як він вижив. І слави він не шукав, у п’ятдесятих його знайшли московські аспіранти Кожинов і Бочаров, які й спричинилися до перевидання “Проблем творчості”.
Мені ідеї Бахтіна багато в чому не імпонують, з нього зробили чергового ідола, однак не можна ж так паплюжити людину.