Коментарі до Друга книжка в сім’ї Германів

Від: lora

lora — Fri, 28 Oct 2011 11:23:17 +0000

Цікаво… що пан Герман друкується у родинному видавництві Марії Матіос… Знову дружба-фройндшафт?

Від: ой

ой — Thu, 27 Oct 2011 08:05:18 +0000

Якою мовою написана книжка? Стара львівська інтелігенція?Якого покоління? Першого?
Років 15 тому мені знайома єврейка захоплено позичила почитати книгу ” коренного львовского писателя Германа”. Може то не той Герман?

Від: krokodyl

krokodyl — Wed, 26 Oct 2011 21:00:00 +0000

Аби знати іншого, для початку бажано знати себе, хто є ти. Наш Шкляр спершу, відмовляючись від Шевченківської премії, робить це так, що розшаркується перед так званим Президентом, який почав свою діяльність запереченням голодомору. Потім ваш великий письменник Шкляр біжить засвідчити присутність іншій великій письменнниці Герман.
Думалося: письменник він плохенький, а виявляється, і як людина – ні те, ні се. Українці, блін….

Від: ukrainec

ukrainec — Wed, 26 Oct 2011 19:42:15 +0000

Дякую за знимки. Вони дійсно дуже смішні. Шкода що лише кожен персонаж не розмальований у справжні свої національні символи. На жаль, більшість нашого люду просто не в стані зрозуміти хто є хто.

Від: krokodyl

krokodyl — Wed, 26 Oct 2011 19:20:03 +0000

Для Ukrainec – на фото Шкляр тисне правицю Герман. Ось вам і не сотворіте кумирів, дражайший приятелю… Ось такий принциповий ги ги наш Шкляр
http://glavred.info/archive/2011/04/28/194851-8.html

Від: krokodyl

krokodyl — Wed, 26 Oct 2011 19:17:21 +0000

Якби у нас була національна / народна / людська солідарність, то “Піраміда” не видавала б роман чоловіка Герман, а Літакцент також бойкотував цю “визначну” подію. Особисто я не купуватиму книг цього видавництва і закликаю інших до цього.

Від: ukrainec

ukrainec — Wed, 26 Oct 2011 17:11:27 +0000

Ну що ж, якщо хороша чоловіча проза, то треба попросити Гофмана аби зняв кіно за нею, бо у Шкляра проза хрінова (судячи з дописів ЛітАцентівців), оскільки він не є сином спадкових львівських інтелі-гентів, а тим більше – “ремарківський стиль”… Тільки здалося б аби пан Сергій на гонорар спромігся виконати давню обіцянку дану львівській інтелігенції, яка, довірившись йому, чемно подала дані про себе і фото, а багато хто й гроші на книжку “1000 видатних львівян”. Натомість пан Сергій воліє гріти пузік на сонечку в Канах, Ніцці, Монте-Карло, живучи з Галею-Ганею в містечку Езз, найдорожчому на Середземноморському узбережжі, і щороку підіймаючись на Мон-Блан. Та в таких умовах можна щорічно по три книги випускати. Але, відев, творча криза на cote d’azur.