^[1]У номінації „літературознавство і мистецтвознавство“ лауреатами стали Роман Горак і Микола-Ярослав Гнатів за книгу „Іван Франко“.

Роман Дмитрович Го́рак – прозаїк, заслужений працівник культури України, андидат хімічних наук, доцент.  Народився 17 січня 1942 р. в м. Городок Львівської області. Закінчив хімічний факультет Львівського університету ім. І. Франка та аспірантуру. Директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка. Окремими виданнями вийшли твори «Тричі мені являлася любов», «Задля празника. У сутінках», «Лесь Мартович», «Між вогнями. Микола Устинович» (у співавторстві), «Городок», «Легенди Нагуєвич», «Целіна, родом з Трускавця». «Марія. мати Франкова», «Одна із сотні тисяч безіменних», «Адреси пам’яті Івана Франка у Львові», «Адреси юності Франка в Дрогобичі», «Іван Франко та Жовківщина», «Загублені на Журавенщині».

Микола-Ярослав Миколайович Гнатів – прозаїк, доцент кафедри «Автоматизовані системи управління» НУ «Львівська політехніка». Народився 29 жовтня 1937 р. в м. Миколаїв Львівської області. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». Автор книжок «Віра Батьків». «Кам’яна Господиня», «Коли прокидається Лицар» (у співавторстві з Р. Гораком), «Між вогнями. Микола Устинович».

За матеріалами газети  “Дзеркало тижня” ^[2].