Відома на пострадянському просторі як славіст, письменниця і перекладач Ільма Ракуза написала на сторінках «Ноє Цюрхер Цайтунґ» розлогу рецензію на новий роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», котрий щойно з’явився томом у майже 800 сторінок німецькою в австрійському книжковому видавництві «Дрошл» (Ґрац) у перекладі з української Александра Кратохвіла.
В рецензії Оксана Забужко представлена як чи не «найвідоміший жіночий голос сучасної української літератури: мужній, суперечливий, провокаційний»… Її роман «Музей покинутих секретів» названо твором «новаторським», який є одночасно «громадським романом, сімейною хронікою та романом про кохання, панорамою української історії 30-х років… безжальним викриттям (на реальних подіях і вигаданих героях)».
Роман, за словами Ільми Ракузи, захоплює своєю послідовною течією, котра не слабне аж до останньої сторінки. Роман Оксани Забужко названий тут «археологією пам’яті», «пошуком прихованих джерел і прихованих зв’язків», де переплітаються історія ОУН-УПА, підступи КДБ, помста Сталіна українським куркулям, катастрофа Голодомору, витіснені у забуття цілі сторінки життя його суті, а також шокуючі сучасні картини «політичного хаосу», системного руйнування життя «безсовісно збагаченими мафіозі і торговцями жінками», котрі опинилися на вершках політичного життя суспільства.
За матеріалами Радіо Свобода
Улюблений сайт літературної критики
