http://litakcent.com/2010/10/04/socialnyj-povorot-zhadana.html істина така ж гірка, як і солодка! Sun, 10 Oct 2010 12:52:14 +0300 http://wordpress.org/?v=2.9.1 hourly 1 http://litakcent.com/2010/10/04/socialnyj-povorot-zhadana.html/comment-page-1#comment-6833 apelianer Tue, 05 Oct 2010 08:42:20 +0000 http://litakcent.com/2010/10/04/socialnyj-povorot-zhadana.html#comment-6833 З такою констататацією соціального повороту я, безперечно, згоден, але це є насамперед констатація, і роман усе ще чекає на інтерпретації, які би брали цей поворот до уваги. Зокрема, мене дуже цікавить питання, чому Герман залишається на цій заправці, в цій бізнесовій грі, абсолютно чужій йому (яке вже тут коріння!) і новій для нього. Друзі? Ок, але ж і в Харкові в нього залишилися друзі й партнери, яких він потім відмовляється прокидати навіть у відповідь на їхнє кидалово. Чому Герман обирає цю нову ситуацію й нових друзів? Мені здається, відповідь тут у виклику, який Герман не зміг проігнорувати. Здавалося б, його втягнули в цю всю історію поза його згодою, не він усе це почав, - але таке враження помилкове, адже він міг повернутися до звичного способу життя. Просто він поміж існуванням на барикадах і існуванням поза ними обрав перше. Але, знову ж таки, чому? Відповідь, напевно, слід шукати в етичній позиції автора - справді пафосній, але саме цей пафос в укрсучлітівському контексті і є найбільшим можливим епатажем і порушенням правил. З такою констататацією соціального повороту я, безперечно, згоден, але це є насамперед констатація, і роман усе ще чекає на інтерпретації, які би брали цей поворот до уваги.
Зокрема, мене дуже цікавить питання, чому Герман залишається на цій заправці, в цій бізнесовій грі, абсолютно чужій йому (яке вже тут коріння!) і новій для нього. Друзі? Ок, але ж і в Харкові в нього залишилися друзі й партнери, яких він потім відмовляється прокидати навіть у відповідь на їхнє кидалово. Чому Герман обирає цю нову ситуацію й нових друзів?
Мені здається, відповідь тут у виклику, який Герман не зміг проігнорувати. Здавалося б, його втягнули в цю всю історію поза його згодою, не він усе це почав, – але таке враження помилкове, адже він міг повернутися до звичного способу життя. Просто він поміж існуванням на барикадах і існуванням поза ними обрав перше.
Але, знову ж таки, чому? Відповідь, напевно, слід шукати в етичній позиції автора – справді пафосній, але саме цей пафос в укрсучлітівському контексті і є найбільшим можливим епатажем і порушенням правил.

]]>