Очевидячки, писати книжки зараз зовсім неважко. Береш власний життєвий досвід (дарма, що тобі щойно за двадцять п’ять!), трохи його «естетизуєш», додаєш «перцю» за рецептом Люко Дашвар (про село і сперму, щоби ліпше «хавалося»!), присмачуєш усе це добірним пафосом – і ось «роман» готовий!