Коментарі до Ольга Сенюк: «Карлсон у мене вийшов людянішим завдяки українській мові»

Від: Strila

Strila — Tue, 30 Mar 2010 21:13:56 +0000

Це здорово, що в нас багато перекладається дитячої літератури – буде з чим порівняти і чому повчитися. Однак наші автори киснуть, мов огірки, в бочці. Їм виходу немає. І такі талановиті перекладачі як Оьга Сенюк могли б порадити зарубіжним видавництвам звернути увагу на того чи того автора. А то виходить рух з одностороннім напрямком. На жаль, зараз важко розібратися в дитячій літературі: де воно оте найкраще, позаяк макулатура завалила всі видавництва. А критики не видно навіть на горизонті. Балачки, балачки, балачки…

Від: ozhina

ozhina — Tue, 30 Mar 2010 12:34:25 +0000

На жаль. шановний пане аі, я, як практик, звик довіряти швидше очам, аніж статистиці. І коли розглядаю розсипи книжкової макулатури в дивом уцілілих книгарнях, мимоволі згадую, як свого часу пишалися літкерівники Тульської області: ростемо, братове! Раніше у нас був один лише Лев Толстой, а зараз тридцять п’ять членів Спілки письменників!. Тож в суперечці, кому віддати перевагу: скажімо, “Первінці” Вінграновського з її 65-тисячним накладом чи півсотні авторів районного рівня з накладом в тисячу примірників – я за “Первінку”. На жаль, вагомі літературні зерна нині засипані таким товстим шаром літполови. що у дитини немає іншого вибору, ніж годувати свій розум і інтелект саме половою. І це в центрі. А в провінціях навіть полови катма! І це стосується не лише оригінальних творів, а й перекладних. Тож я розумію, чому шановна пані Ольга замість того, щоб робити реверанси сучасному масперекладацькому процесові, віддала перевагу сидінню в башті зі слонової кістки. І це, щонайменше, чесно..

Від: ai

ai — Tue, 30 Mar 2010 11:16:04 +0000

у наших дітей зараз вибір непорівняно більший, ніж був 20-30 років тому. І особливо це стосується перекладної літератури. У нас зараз майже 400 дитячих перекладних книжок щороку. Звичайно, хочеться більше.

Від: ai

ai — Tue, 30 Mar 2010 11:13:44 +0000

Ну книжки не лише за накладами оцінюються, а й друкованими аркушами, яких зараз набагато більше. Бо тоді домінували тонесенькі книжки в мяких обкладинках. А в твердих було 15-20 на рік. хоча й загальні наклади дитячих книжок в Україні зараз за 6 млн, що більше на одну дитину ніж тоді. . Бо й дітей значно менше ніж 20-30 років тому. Дивіться статистику. Це приблизно та сама кількість, як і у Польщі. А таких великих накладів, як за СРСР, зараз ніде немає, ані в Німеччині, ані в Росії. То була зовсім інша система, коли книжки не продавалися, а розподілялися. Українське дитяче книговидавництво достатньо розвинений сегмент книжкового ринку, який постійно зростає. Я за обєктивний погляд на ситуацію.

Від: ozhina

ozhina — Tue, 30 Mar 2010 10:52:38 +0000

Даруйте, палець кудись не туди заскочив. Так от за радвлади при середньому накладі 50000 маємо: 150 х 50000 – 7,5 млн примірників. Нині ж 1600 х 3000 (а є й наклад в кілька сотень примірників) – 4,8 млн. Боже збав, я не за радвладівські порядки, проте згодьтеся, що нині дитяча література незалежної України робить перші кроки. Тож нашим авторам перекладачам та видавцям треба працювати, працювати і в праці сконати! І, може, лише тоді, ми чогось досягнемо.

Від: ozhina

ozhina — Tue, 30 Mar 2010 10:26:17 +0000

Воно то так, пане аі. Тоді була практичн одна Веселка. Та коли придивитися до накладу, то пані Ольге не така вже йАле ж коли придивитися до накладу…

Від: ai

ai — Tue, 30 Mar 2010 10:16:41 +0000

Чудова перекладачка, але як відірвана від життя: Але певна, що тепер значно менше видають, ніж було раніше.
Це про дитячі книжки. За радвлади в Україні виходило 150 дитячих книжок на рік, зараз понад 1600. Перекладів тоді виходило разом з мовами СРСР до 160 назв на рік, зараз понад тисячу. Видно, що й Радзієвська така ж необізнана, бо ніяк на це не реагує в розмові.

Від: Strila

Strila — Mon, 29 Mar 2010 20:23:43 +0000

Пані Ользі – слава! Отак повинні працювати перекладачі, а не жувати полову.

Від: Slavko

Slavko — Mon, 29 Mar 2010 17:55:59 +0000

Які сильні й красиві українські жінки…