Мені пощастило зустріти 2009 рік на батьківщині класика болгарської поезії Дімчо Дебелянова, – у фантастичному містечку-музеї Копрівштіці (передаю цю назву максимально наближеною до оригінального звучання, хоча, якщо адаптувати болгарську фонетику до української вимови, то, певно, вийшло б – Копривщиця).