<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
		>
<channel>
	<title>Коментарі до Володимир Лис: «Мені цікаво розповідати історії&#8230;»</title>
	<atom:link href="/2008/10/11/volodymyr-lys-meni-cikavo-rozpovidaty-istoriji.html/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://litakcent.com/2008/10/11/volodymyr-lys-meni-cikavo-rozpovidaty-istoriji.html</link>
	<description>істина така ж гірка, як і солодка!</description>
	<lastBuildDate>Fri, 19 Feb 2010 21:18:33 +0200</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.9.1</generator>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		<item>
		<title>Від: Вікторія</title>
		<link>http://litakcent.com/2008/10/11/volodymyr-lys-meni-cikavo-rozpovidaty-istoriji.html/comment-page-1#comment-3769</link>
		<dc:creator>Вікторія</dc:creator>
		<pubDate>Tue, 13 Oct 2009 21:50:10 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://litakcent.com/?p=2466#comment-3769</guid>
		<description>Сьогодні дочитала книгу &quot;Камінь у саду&quot;...цілий день ходжу під враженнями. В голові вирує безліч запитань, відповідь на яких дасть хіба власна уява... Я проводжу паралелі із власним життям і розумію, чому герой був таким самотнім. Андрій Троян спробував підняти непосильний тягар-камінь у саду...Одне життя серед тисячі інших, прожитих за чужими сценаріями без здійснених і забутих мрій було йому непосильним...
Безліч разів дякую автору за таку оригінальну, цікаву, псигологічно насичену книгу. У сучасній літературі нам бракує цього.

З повагою, читачка</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Сьогодні дочитала книгу &#8220;Камінь у саду&#8221;&#8230;цілий день ходжу під враженнями. В голові вирує безліч запитань, відповідь на яких дасть хіба власна уява&#8230; Я проводжу паралелі із власним життям і розумію, чому герой був таким самотнім. Андрій Троян спробував підняти непосильний тягар-камінь у саду&#8230;Одне життя серед тисячі інших, прожитих за чужими сценаріями без здійснених і забутих мрій було йому непосильним&#8230;<br />
Безліч разів дякую автору за таку оригінальну, цікаву, псигологічно насичену книгу. У сучасній літературі нам бракує цього.</p>
<p>З повагою, читачка</p>
]]></content:encoded>
	</item>
</channel>
</rss>
