Англійка стилізує міф про походження світу. За її версією, першими на світі були жінки (щілини), чоловік з’явився потім “ніби хтось десь Там (автор всесвіту) спохопився”. Лессінг аргументує це незаперечним фактом: жінки мають всі необхідні органи, щоб виносити, народити та вигодувати дитину, чого зовсім не скажеш про чоловіків – груди у них безкорисні, а їхні “трубки” викликали огиду у всіх предствниць племені Щілини, їх вважали мострами і відносили орлам, щоб не вбивати власноруч. За віруваннями щілин, їх запліднювали морська хвиля або плодоносний вітер. Не відомо, скільки тисяч чи мільонів років щілини самі народжували потомство і відносили на скелю Вбивання маленьких монстрів, та одного разу одна молода щілина таки потрапила в Долину монстрів і була там запліднена. Так з’явилася перша жінка – праматір сучасного людства. Згодом щілини втратили здатність народжувати дітей самостійно і стали залежними від дивних, незрозумілих монстрів, які, і свою чергу, не розуміли жінок. Почалася історія Великого Непорозуміння, що триває досі через фатальну щілину між чоловіком і жінкою на рівні інстинктів.
Це роман про необхідність визнання Іншого, адже той Інший провокує до самоусвідомлення, до розвитку, до розширення меж всвого “я”. З іншого боку, Лессінг вимагає визнання від того Іншого, який інстинктивно теж замкнутий на самому собі, егоцетнричний. Цим міфом Лессінг грає в гру з нашим патріархальним світом, прихильником Чоловічого Первня, пропонуючи діаметрально протилежне уявлення про творення світу від жінки. Власне, завдяки жінкам світ ще досі зберігся, як дізнаємося з роману. Цей твір вихожить далеко за рамки феміністичного, це філософський роман, зважаючи на категорії, цінності та матеріал, який досліджує письменниця. Читайте, насолоджуйтеся, такий роман був потрібний сьогоденню, і він з’явився, і отримав визнання! Він тримає нас в тонусі постійного розширення меж самосвідомості…